Показ дописів із міткою Читання. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Читання. Показати всі дописи
четвер, 12 листопада 2020 р.
вівторок, 6 жовтня 2020 р.
пʼятниця, 25 вересня 2020 р.
четвер, 21 травня 2020 р.
середа, 20 травня 2020 р.
вівторок, 19 травня 2020 р.
понеділок, 18 травня 2020 р.
вівторок, 12 травня 2020 р.
пʼятниця, 8 травня 2020 р.
середа, 6 травня 2020 р.
вівторок, 5 травня 2020 р.
понеділок, 4 травня 2020 р.
понеділок, 27 квітня 2020 р.
Катерина Міхаліцина, "Хто росте у парку" (скорочено)
"Школі, в якій я навчалася, було на той час сто сорок років. «Ого, така стара, старша навіть за прабабцю!» — думала я і трохи пишалася. А ще любила високого ясена на шкільному подвір’ї і купи листя під ним вранці після перших приморозків. Як воно хрустіло під ногами чи в капюшонах однокласників, коли вони скидали куртки після листяних боїв! І книжки любила, особливо грубі, про тварин, рослини і їхню будову. Із чорно-білими малюнками і словами чи фразами таємничою латинською мовою, які нагадували справжні заклинання."
(Катерина Міхаліцина)
"Хто росте у парку" - це невеличка історія від Катерини Міхаліциної про важливі речі: про зростання і пошук себе, про схожість і несхожість та важливість мати поряд когось, хто хоч трохи і хоч у чомусь до тебе подібний. А ще - про дерева навколо нас, повз які проходимо, та не завжди знаємо, хто це тут росте. Тому книжка стане в пригоді всім, хто хоче знати на ім'я найпоширеніші паркові дерева, навчитися розрізняти їх: у казковій ігровій формі завдяки чудовим ілюстраціям так легко запам'ятати, як вони виглядають, яка у них кора, насіння, листя, цвіт. Маленький паросток, що виріс у парку, роззирається довкола, уважно приглядається до своїх сусідів - берези, дуба, горобини, клена, ясена, явора, каштана, тополі, верби - і шукає, чий же він. Бо бути нічийним - сумно. Бо щастя – «це знайти у цьому світі когось схожого на тебе».
Підписатися на:
Коментарі (Atom)