6 креативних ідей для самооцінювання на уроці

На уроці не нудно тоді, коли знаєш, що вчитель щось новеньке запропонує. А чому б не урізноманітнити конструктивну критику та оцінювання роботи учнів одним з креативних методів самооцінювання. Нижче добірка ідей, як учні можуть самі оцінити виконану роботу. І без оцінок.

1. Емоджи

Студенти повинні заповнити роздрукований робочий аркуш (або онлайн), окресливши один з запропонованих емоджи. Наприклад, щасливе обличчя – Я вмію, думаюче обличчя – Я не все розумію, плачущий смайлик – Мені потрібні додаткові роз'яснення. 

2. Зелений, жовтий, червоний

На робочому аркуші заплануйте клітинку, яку учні мають розфарбувати. Обирати колір слід відповідно до того, як учень почувається щодо матеріалу уроку:

Зелений: Я розумію! Я можу це зробити сам і навіть пояснити іншим.
Жовтий: Мені потрібно трохи більше пояснень.
Червоний: Я не розумію.

Або видайте всім по три картки і проведіть оцінювання за допомогою карток. Так ви побачите, наприклад, яку тему слід пройти ще раз. Або з'ясуєте, яким учням в яких питаннях потрібна допомога.

Ще можна розподілити учнів на групи, на тих, хто повністю зрозумів нову тему, хто не зовсім і зовсім не зрозумів. Зеленій групі запропонуйте додаткові завдання з теми. Жовтій дайте завдання середньої складності, червоній поясніть тему ще раз і дайте прості завдання.

Ще одна ідея для інтерактиву на уроці – хай ті, хто зрозумів тему, пояснять її тим, хто її не опанував на достатньому рівні.

3. Анкета самооцінювання або рефлексія

Складіть перелік питань для самооцінювання. Для молодших школярів їх можна повісити на стіну. Для середньої і старшої школи використайте  QR-код. 

4. Селфі

Якщо вже учні так прив’язані до своїх телефонів, дозвольте їм використати гаджет як інструмент самооцінки. Хай на селфі вони покажуть таку емоцію, яка б відображала, як вони почуваються на уроці, чи все зрозуміли, чи ще мають якісь питання. Всі селфі надсилаються вчителеві, який виводить фото на проектор і надає кожному 10 секунд пояснити своє селфі. Далі вчитель вирішує, чи потрібне повторення, чи можна давати нову тему.

5. Інстаграм-історія

Дивлячись сторіз в Інстаграмі можна зробити висновки, як пройшов день у людини. Запропонуйте учням намалювати чи схематично записати сторіз уроку. Тобто зафіксувати основні моменти. Це і для вчителя буде дуже інформативно, подивитися, що саме запам'яталося з активностей на уроці. 

6. Твіт уроку

Вміння стисло визначити основну ідею може знадобиться будь-де. Запропонуйте учням дати відповіді на ці питання в рамках 140 символів (як в Твітері). Хай також придумають хештеги. 

• Про що ви дізналися сьогодні?
• Що найбільше вразило?
• Що найбільтше зацікавило.

За матеріалами Інтернету

Фізкультхвилинка. В гості до природи

Йдемо в гості до природи.

Є в ній різна дивина:

В небі – зорі, в ріках – води,

В полі квіточка ясна.

А зимою є сніжинка,

І таке цікаве все.

Літо дощик принесе,

Є метелик і пташинка -

Фізкульхвилинка "У оленя є свій дім"

Руханка з "Лего" Pinocchio

Корисні підказки. Місія "Незнайомці"

Корисні підказки. Сам удома

Фізкультхвилинка "Бедрик"

The Klaxons - The Clap Clap Song

ЯК ОБРАТИ МЕТОД ДЛЯ ВСТУПНОЇ ЧАСТИНИ УРОКУ З РОЗВИТКУ

КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ (ЧАСТИНА II)

13 лютого, 2020 р.

Олена Пометун, засновниця і керівниця Освітньої платформи “Критичне мислення”.

У попередньому матеріалі «Урок, що розвиває критичне мислення (частина I)», ми розглянули структуру уроку в технології розвитку критичного мислення та розподіл методів розвитку критичного мислення на ньому.

Продовжуємо тему й говоримо про вибір методів для кожної з частин уроку ґрунтовніше. Почнемо зі вступної.

МЕТОДИ ВСТУПНОЇ ЧАСТИНИ УРОКУ

Відбираючи методи вступної частини уроку, пам’ятаєте, що тут ми обмежені часом – вступ триває не більше 7-10 хвилин. Тому нам потрібен лише один метод, краще такий, що дозволить одночасно мотивувати учнів і зацікавити їх новою темою. З цієї точки зору добре працюють методи, пов’язані з передбаченнями школярів, наприклад, “Кошик ідей”, “Дерево передбачень” або з художніми текстами – “Вірю–не вірю”.

Наприклад, перед читанням вірша Івана Андрусяка «Тринадцятий трамвай» (Хрестоматія сучасної української літератури. 3-4 клас. –Львів.: Вид-во Старого Лева. – С.18) запитайте учнів «Що ви знаєте про трамвай?» і записуйте всі названі слова у зображення кошика на дошці. А потім поставте ще одне запитання «Чому автор, на вашу думку, назвав вірш «Тринадцятий трамвай»?» та продовжуйте заповнювати кошик ідеями.

Спільним для названих методів є запрошення учнів актуалізувати їхні знання і передбачити, як “виглядатиме” нове знання, що пропонуватиметься на уроці – які нові поняття, ідеї, явища будуть досліджуватись, і що саме побачимо. Важливим у цьому моменті є не правильність передбачень і думок, а їх обґрунтування, чого ми вимагаємо у дітей через запитання “Чому ви так думаєте?”. Зробивши різні передбачення, які вчитель зафіксує у вигляді переліку чи схеми, більшість учнів з нетерпінням очікує продовження уроку, коли можна буде порівняти свої думки з фактами чи науковими ідеями.

Гарним способом актуалізації й мотивації може бути постановка проблемного (відкритого) запитання і попереднє обговорення з учнями, яких знань та чому ми потребуємо, щоб дати на нього відповідь. Наприклад, у початковій школі: Чому важливо бути ввічливим? Або у старшій: Як людство може вплинути на процеси глобального потепління?

Якщо поставлене запитання є спірним, тобто передбачає протилежні погляди, у цьому випадку варто додати голосування учнів за можливі позиції “так” чи “ні” та записати його результати на дошці. Фіксування результатів у будь-якому вигляді є обов’язковим. До них ви повернетесь наприкінці уроку і разом з учнями порівняє уявлення на початку та після опрацювання теми. Це важливо не лише як логічне завершення уроку, але і як можливість для учнів оцінити власне просування у матеріалі та підтримати мотивацію до подальшого навчання.

Вдалим способом актуалізації знань може стати мозковий штурм із записом думок учнів або ж кластер із записом основних понять і термінів, які учні називають та визначають. А також встановленням зв’язків, що позначаємо на схемі стрілками і лініями.

Наприклад: ■ Об’єднаєтеся в пари і завершіть запропонований кластер, згадавши, у яких ще випадках вам доводилося зіткнутися з поняттям «аналіз». ■ Обговоріть, що спільного в усіх значеннях цього поняття? Що, на вашу думку, ми називаємо аналізом? ■ Представте результати вашої роботи класові.

За спостереженнями, найпоширенішим й найбільш економним з погляду часу методом актуалізації є постановка вчителем запитань. У цьому випадку найбільш ефективною буде заздалегідь продумана система запитань. Вона може бути побудована як та, що розширюється – від конкретних відомих учням фактів чи явищ до широкого кола ідей щодо їхнього розвитку чи зміни. Або як та, що звужується – від загальних уявлень учнів до конкретних сторін чи характеристик, які вивчатимуться на цьому уроці.

Наприклад: Що ви знаєте про Китай? Чи знаєте, де розташована ця країна? Які особливості природних умов Китаю? На вашу думку, яким чином особливості розташування Китаю та його природних умов відбились на економічному розвитку країни?

Якщо ж у цій частині уроку вам потрібно перевірити домашнє завдання учнів (запам’ятовані знання), краще зробити це швидко через тестування, диктант понять, виконання завдань на картках тощо. Перевіряйте результати поза уроком або із залученням учнів до само- й взаємоперевірки за еталоном.

Головне пам’ятати – ми не прагнемо вразити когось яскравим методом чи прийомом, не прагнемо розважити учнів. А виходимо лише з бажання зробити процес навчання більш ефективним – результативним.

Вивчаємо ввічливі слова разом з LEGO

"Педагогічна спадщина Василя Сухомлинського у контексті НУШ" (Оксана Лопачук, Руслана Ковальчук, Людмила Нересниця, Олена Назарова, Світлана Усач, Василь Захарчук, Оксана Романовська)

"Особливості організації та змісту роботи в НУШ: практичний досвід" (Людмила Шнайдер та Євросинія Тарасюк)

✔Лень учиться. •Поучительный• Короткометражный мультфильм

"Роль учасників освітнього процесу в НУШ: проблеми і перспективи" (Таїсія Самойлюк)

Безпека дітей в інтернеті

"Педагогіка партнерства" Олена Лемех

"педагогіка партнерства НУШ. Сім'я і школа" (Жанна Сичик)